КОКАИН 99% Фролово

Ало, ребзи, сегодня расскажу вам историю, как я купила кокаин и съехала от родителей. И мой стиль написания будет супер молодежным, чекайте, друзья!

Начнем с самого начала. Я однажды завалилась на дискотеку со своими пацанами. Настроение было топчик, вечер обещал быть сладким, как закладки, ну и пей себе глотками, отрывайся и чилли, ты понял.

И тут мой гопничек друг Миша, который всегда в курсе самых свежих новостей в нашем городе, стал тихонько мне шептать на ухо про чернуху. Мол, у него связи и он может принести кокаин. Я же, конечно же, не могла упустить такую возможность, ведь это топ товар.

Встретились с Мишей в парке, он достал из своего куртончика эту заветную пачку. Вид был прям из фильма - белый порошок находился в пластиковых пакетиках с маленькими барашками, как будто это была настоящая конопля. Живот прыгал от нетерпения, наконец-то смогу накатиться на нереальный уровень!

Пока Миша считал деньги, я стала читать инструкцию по использованию этого чудо-аппарата. Аппетит у меня сразу пропал после нескольких абзацев, но что поделаешь, когда наркотики уже находятся в твоих руках?

Так вот, теперь самая интересная часть - я покинула родительский дом. Как я это сделала? Было просто. Мама и папа уехали на дачу, а я, как только они уехали, собрала свои пожитки и съехала из этой скучной двушки. Наконец-то свобода!

Бросила им записку на столе, чтобы они поняли, что я тут больше не живу. Примерно так: "Ребята, я уезжаю. Про меня не беспокойтесь, я найду свой путь. Желаю вам быть счастливыми. All the best! Целую, ваша бунтарка."

Но не все так просто, как кажется. Жизнь без поддержки родителей оказалась непростой. Без гарантийного фонда кровать скрипела, а кухню приходилось делить пополам с соседями. Из-за мелочей приходилось постоянно задирать бахилу, чтобы не остаться без крыши над головой. У меня все было планомерно продумано. Я начала подрабатывать в ломбарде, продавая все, что еще осталось у меня. Ведь было нужно иметь деньги на жизнь и на мою горячо любимую чернуху.

Тут пришлось обратиться к своим связям в наркоманском мире. Мои хорошие друзья, как я их называла, всегда знали, где достать качественную закладку. Они были моим плотным кругом, которому можно доверять. Ведь только они знали, как взяться за настоящий топчик!

Но с каждым днем все сложнее и сложнее было найти адекватную работу, которая принесла бы мне нужные бабосы. И как ни странно, я решила снова связаться с родителями, ведь они всегда пытались меня понять, хотя и отрицовали мой образ жизни.

Забежала я к ним в гости и стала откровенно говорить о своих проблемах. Мой папа смотрел на меня скептически, но мама просто протянула мне денежку и сказала: "Дорогая, мы всегда будем тебе помогать."

Только после этой беседы я поняла, что нужно менять свою жизнь. Нельзя прожить свои дни в поисках следующей дозы. Пожалуйста, не делайте тех ошибок, которые я делала.

И в итоге, ребята, хочу сказать вам, что даже если поначалу кажется, что все безнадежно, всегда есть шанс на лучшую жизнь.

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!